Рухомі деталі кривошипно-шатунного механізму тракторів.
Мета заняття:
освітянська: вивчити призначення, будову та умови роботи рухомих деталей кривошипно-шатунного механізму;
розвиваюча: розвивати в учнів технічний кругозір та пізнавальний інтерес шляхом внесення в зміст знань елементів новизни;
виховна: виховувати допитливість, самостійність в процесі здобуття міцних знань з професії, дбайливе ставлення до техніки.
Тип уроку: комбінований.
Форма навчальної діяльності: групова.
Місце уроку в навчальній темі: поточний.
Тривалість уроку: 45 хв.
Робочі місця: кабінет № 9.
Забезпечення заняття:
навчально-методичне забезпечення:
❏ навчальні посібники:
⏤ Я. Ю. Білоконь., А. І. Окоча., С. П. Коханівський «Трактори» - К.: Урожай, 1987 із змінами, переклад на укр., 1991 – 368с.;
⏤ А. Ф. Головчук., В. Ф. Орлов., О. П. Строков «Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки». Підручник у 3 кн. – К.: Грамота, 2003 – кн. 1:
Трактори. – 336с. іл.
❏ плакати:
⏤ № 45 «Кривошипно-шатунний механізм» (Т-150).
❏ стенди:
⏤ «Кривошипно-шатунний механізм» (Д-245).
❏ роздатковий матеріал:
⏤ картки-завдання.
❏ електронні засоби навчання:
⏤ ППЗ "Трактори і автомобілі",
навчальна презентація «Кривошипно-шатунний механізм»
(урок № 3).
❏ технічне оснащення:
⏤ двигун СМД-60 в зборі;
⏤ натуральні зразки деталей шатунної та поршневої групи;
⏤ комп’ютер;
⏤ портативний проектор.
Міжпредметні зв’язки:
предмети, що забезпечують: Фізика, Хімія;Технічне креслення, Слюсарна справа.
предмети, які забезпечуються: Сільськогосподарські машини, Будова і ТО вантажного автомобіля, Система
технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки.
Методи і методичні прийоми:
інформаційно-рецептивний: розповідь-пояснення, бесіда, демонстрація з використанням технічних засобів навчання;
репродуктивний: робота з роздатковим матеріалом, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
Після вивчення теми учень:
повинен знати:
➠ призначення рухомих деталей кривошипно-шатунного механізму;
➠ будову деталей поршневої та шатунної групи і їх встановлення;
➠ умови роботи рухомих деталей кривошипно-шатунного механізму.
повинен вміти:
➠ показувати на двигуні деталі, що відносяться до рухомої групи кривошипно-шатунного механізму;
➠ за допомогою натуральних зразків рухомих деталей кривошипно-шатунного механізму розказувати їх будову та принцип дії;
➠ аналізувати інформацію та робити висновки;
➠ Вести конспект.
Структура уроку:
1: Організаційний момент.
2: Актуалізація і корекція опорних знань.
3: Ознайомлення учнів із темою, цілями та завданнями уроку.
4: Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.
5: Первинна перевірка засвоєння нових знань.
6: Підведення підсумків уроку.
7: Повідомлення та коментування домашнього завдання.
Хід уроку:
1: Організаційний момент. - 2 хв.
1.1.Перевірка присутності учнів.
1.2. Перевірка готовності учнів до уроку.
2: Актуалізація і корекція опорних знань (здійснюю за допомогою карток-завдань.
Учням необхідно, користуючись рис. 1, заповнити пропуски). - 10 хв.
Картка-завдання
Заповніть пропуски, користуючись рисунком 1.
Блок-картер __ дизеля виготовлений з _________. У його розточках розміщені гільзи циліндрів __, ущільнені гумовими кільцями __. До блок-картера кріпиться картер __ розподільних шестерень з кришкою __, картер маховика __, головка циліндрів __, піддон картера __. До передньої частини блока кріплять передню опору __, а до картера маховика – кронштейни задніх опор двигуна. Порожнини між стінками блок-картера і гільзами циліндрів утворюють оболонку охолодження __.
Головку циліндрів кріплять до блока шпильками __ з гайками. Кришки корінних підшипників колінчастого вала кріплять за допомогою шпильок __. Опорна поверхня пускового двигуна __. Отвори для проходження охолоджувальної рідини __. Вікна для проходження штанг штовхачів __. Шпилька для встановлення поршня першого циліндра у ВМТ - __. Поверхня для кріплення рідинного насоса __. Вікна випускних клапанів __.
Рис. 1. Остов дизеля
3: Ознайомлення учнів із темою, цілями та завданнями уроку. – 2 хв.
Сьогодні ми з вами пригадали, за допомогою карток-завдань, нерухомі деталі кривошипно-шатунного механізму. Та, як вам уже відомо із першого заняття цієї теми, кривошипно-шатунний механізм має також і рухомі деталі. Саме їх ми сьогодні будемо розглядати.
Отже, цей урок ми проведемо у відповідності із таким планом:
1. Поршень, поршневі кільця, поршневий палець, призначення, будова, умови роботи, встановлення.
2. Шатун, шатунні підшипники, призначення, будова, умови роботи, встановлення.
4: Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу. - 25 хв.
1. Поршень, поршневі кільця, поршневий палець, призначення, будова, умови роботи, встановлення.
Поршневу групу створюють поршні, поршневі пальці, компресійні та маслознімні кільця.
Поршень (рис. 1.1 ) – це металевий стакан, вилитий з алюмінієвого сплаву.
При робочому ході поршень сприймає і передає через палець шатуну силу тиску газів, і нагріваючись, відводить від них теплоту через кільця, в стінки циліндра.
При допоміжних тактах за допомогою поршня створюється розрідження в циліндрі для впуску повітря або паливної суміші, стискується це повітря (суміш) і виштовхуються із циліндра відпрацьовані гази.
В двотактних двигунах поршень крім того, відкриває і закриває вікна газорозподілу.
Рис. 1.1 Поршень і поршневий палець
Поршень має такі елементи: головку поршня 3 і юбку 4, яка є напрямною частиною під час руху поршня. Верхню поверхню головки поршня 1 називають днищем. У днищі більшості поршнів у дизельних двигунах є лунки 2, що являють собою частину камери згоряння (форма камери згоряння та її розміщення відносно осі поршня залежать від розміщення форсунки і клапанів). В головці поршня проточені канавки, в яких розміщені компресійні 9 і маслознімні 8 кільця. В юбці поршня є приливи 7 (бобишки), в яких просвердлені отвори 6 під поршневий палець 10.
Поршневий палець кріплять стопорними кільцями 11, які знаходяться в канавках 5. У головці і юбці поршня є отвори 12 для відведення масла від маслознімних кілець.
Під час роботи двигуна головка поршня нагрівається до вищої температури, ніж юбка. Тому теплове розширення головки поршня більше ніж юбки. Щоб під час цього розширення від нагрівання поршні не заклинювали в циліндрах, між стінкою циліндра і юбкою поршня передбачається зазор. А так як головка поршня нагрівається і розширюється більше юбки, в цьому місці зазор має бути більшим. Саме тому головка поршня має менший діаметр ніж юбка.
Юбки поршнів різних двигунів можуть мати різну форму: циліндричну, конусну, овальну, конусоовальну, що дає змогу компенсувати нерівномірне розширення під час роботи.
Поршні комплектують за масою, зовнішнім діаметром юбки та діаметром отвору під поршневий палець. Позначення розмірної групи наносять на днищі поршня.
Група поршня повинна відповідати групі гільзи. Різниця мас поршнів в одному комплекті не повинна перевищувати 7 г.
Поршневі пальці призначені для шарнірного з’єднання поршнів із шатунами і є віссю коливання останнього. Оскільки на палець діє значне ударне навантаження, його виготовляють з міцного, твердого і в’язкого матеріалу – маловуглецевої сталі, а його робочу поверхню для забезпечення достатньої твердості цементують, загартовують, а потім шліфують і полірують.
За величиною зовнішнього діаметра пальці, як і отвір у бобиках поршня, поділяють на розмірні групи і на внутрішню поверхню наносять кольорову позначку.
Комплектувати пальці і поршні слід однієї розмірної групи. Відсутність маркування свідчить про єдину розмірну групу.
Підвищення жорсткості поршневого пальця призводить не лише до збільшення його міцності і надійності, а й забезпечує надійність роботи всього вузла поршень –палець – шатун.
Для зменшення маси пальців їх виготовляють порожнистими – у вигляді трубки з товстими стінками.
За способом з’єднання з шатуном поршневі пальці можуть бути плаваючими і закріпленими в головці шатуна.
Плаваючий палець вставляють в отвір втулки поршневої головки шатуна із зазором 0,01-0,03 мм, а в бобики поршня – з невеликим натягом. Під час роботи двигуна внаслідок різниці коефіцієнтів лінійного розширення матеріалів поршня і пальця між ним з’являється зазор і палець має можливість провертатись в бобиках поршня.
Осьову фіксацію плаваючого пальця здійснюють за допомогою стопорних кілець або грибоподібних заглушок. Використання кілець полегшує конструкцію вузла, однак вони перешкоджають потраплянню масла на робочу поверхню з боку торця пальця. Установлення заглушок усуває цей недолік і до того ж сприяє підвищенню радіальної жорсткості пальця, хоча конструкція вузла при цьому ускладнюється. Другий спосіб з’єднання характеризується тим, що поршневий палець зафіксований у поршневій головці шатуна гарячою посадкою, що забезпечує потрібний натяг. У бобиках поршня палець встановлюється щільно, практично без зазору.
У більшості двигунів поршневий палець змащується самопливом крізь отвір, виконаний зверху в поршневій головці шатуна.
У форсованих двигунах (СМД, ЯМЗ) масло для мащення з’єднання подається примусово через канал, виконаний у стрижні шатуна.
|Методичні розробки|Читати далі|