Організаційно-методичне забезпечення лабораторно-практичних занять.
Форми і методи проведення.

Мета заняття:
❑ виховувати у викладачів професійно-теоретичної підготовки відповідальне ставлення до процесів підготовки та проведення лабораторно-практичних занять;
❑ дати визначення поняттю: «лабораторно-практична робота», визначити її місце у системі професійно-технічного навчання, з’ясувати основні завдання лабораторно-практичної роботи, визначити основні етапи підготовки і проведення лабораторно-практичної роботи, виділити основні критерії оцінювання;
❑ розвивати творчий підхід педагогічних працівників до проведення лабораторно-практичних робіт; застосовувати різні форми та методи проведення лабораторно-практичних робіт.

Форма проведення: семінар – вирішення проблемних завдань.

Методи проведення: ппояснювально-ілюстративні, проблемного виконання, пояснення, бесіда, інтерактивні завдання.

Місце проведення: кабінет № 9 «Трактори і автомобілі».

Тривалість заняття: 60 хв.

Забезпечення заняття: проектор, презентація, картки-завдання.

Епіграф заняття:

«Теорія без практики мертва, практика без теорії сліпа»

Олександр Суворов

Структура заняття:
1. Організаційно-вступна частина - 3 хв.
2. Мотивація та стимулювання пізнавальної діяльності - 10 хв.
3. Обговорення питань семінару - 37 хв.
4. Підбиття підсумків заняття - 10 хв.

Перебіг заходу:

І-й етап. Організаційно-вступна частина (створення психологічного настрою, емоційної насиченості пізнавальної діяльності, активізувати увагу, створити робочу атмосферу для проведення заняття).

ІІ-й етап. Мотивація та стимулювання пізнавальної діяльності (формування потреби розгляду конкретного матеріалу, повідомлення теми, мети та завдань).

Здійснення навчання вимагає знання й умілого використання педагогами різноманітних форм організації навчального процесу та їх постійного вдосконалення.

Усім нам відомі основні види навчальних занять, а саме:
▣ лекція;
▣ семінар;
▣ лабораторна робота;
▣ практична робота;
▣ консультація;
▣ індивідуальне заняття;
▣ самостійна робота учнів.

Та в практичній роботі професійно-технічних навчальних закладів, а зокрема і у нашому училищі, при підготовці учнів спеціальності «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва; слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування; водій автотранспортних засобів» зустрічається вид навчальних занять, який носить назву: «Лабораторно-практична робота».

Саме на ньому і хочеться зосередити сьогодні нашу увагу.

Напевне у багатьох з вас виникає питання чому саме цій формі навчання ми віддали перевагу?

Все дуже просто.

За завданням та місцем в навчальному процесі лабораторно-практичні роботи з предметів професійного спрямування займають проміжне місце між теоретичним та виробничим навчаннями і є важливим засобом зв’язку теорії і практики.

На сьогоднішній день вони все частіше застосовуються для закріплення пройденого матеріалу, що дозволяє підвищити якість засвоєних знань і дає можливість досягнути кращого вивчення особливостей обраної професії.

Якщо розглянути навчальні плани спеціальності ми побачимо, що при вивченні предмету «Трактори» на цей вид діяльності відводиться 52,5% навчальних годин від загальної їх кількості; «Будова і експлуатація вантажних автомобілів» - 31,4%; «Сільськогосподарські машини» - 45,9 %; «Правила дорожнього руху» - 10,7 %; «Безпека дорожнього руху» - 14,1 %.

Виходячи із наведеного факту, вважаю за потрібне поставити сьогодні перед нами такі завдання, які потребуватимуть вирішення:
▣ дати визначення поняттю: «лабораторно-практична робота»;
▣ визначити її місце у системі професійно-технічного навчання;
▣ з’ясувати основні завдання лабораторно-практичної роботи;
▣ визначити основні етапи підготовки і проведення лабораторно-практичної роботи;
▣ виділити основні критерії оцінювання.

Звичайно ми усі знаємо, що для того, щоб приступити до будь-якої спільної справи, нам необхідно познайомитись. Допоможе нам у цьому вправа «Самопрезентація», за допомогою якої ми створимо доброзичливу, невимушену атмосферу для роботи, спрямуємо роботу семінару на досягнення поставленої мети.

Ваше завдання полягає у тому, щоб за допомогою декількох речень вказати своє ім’я, професію та місце своєї роботи.

Мене звуть Світлана. Я викладач професійно-теоретичної підготовки Державного навчального закладу «Чортківське вище професійне училище».

Як бачимо, сьогодні зібралися тільки ті педагогічні працівники, які безпосередньо зацікавлені у продуктивному результаті зустрічі.

Досягнути гармонії у нашому колективі ми зможемо за умови дотримання правил співпраці, а саме:
▣ слухати і чути (один говорить – усі слухають);
▣ висловлюватись стисло, за темою і від свого імені;
▣ бути доброзичливим;
▣ бути активним;
▣ не критикувати: кожний має право на свою власну точку зору.

Ну ось, ми усі познайомлені, налаштовані на продуктивну співпрацю, тож можемо приступати до роботи над темою зустрічі.

ІIІ-й етап. Обговорення питань семінару (обговорення й керування процесом розгляду основних питань семінару).

Лабораторно-практичні роботи органічно доповнюють теоретичний матеріал, поданий на уроках, де основним каналом сприйняття інформації є "вухо-мозок". А це входить у протиріччя з психологічними вимогами до організації навчального процесу, адже відомо, що близько 80-90% людей звикли отримувати інформацію через зоровий аналізатор "око-мозок" пропускна можливість якого в 100 разів вища слухового каналу ("вухо-мозок"). Про це свідчать і надбання народної педагогіки, яка стверджує, що "краще один раз побачити, ніж сто разів почути". Отже, методичне обґрунтування лабораторно-практичних занять мусить бути одним з тих важливих чинників, який може позитивно вплинути на якість навчально-пізнавальної діяльності учнів і їх практичну підготовку.

Сучасна професійно-технічна освіта виділяє такі основні завдання
лабораторно-практичних робіт є:

➊ Поєднати в єдине ціле теоретичні заняття з систематичною самостійною роботою учнів над підручниками, навчальними посібниками та іншими літературними джерелами.

Усім відомо, що для того, щоб провести на належному методичному рівні ту чи іншу лабораторно-практичну роботу, учню не достатньо отриманих знань на теоретичному уроці. Йому слід прочитати і вивчити рекомендовану літературу, підготувати себе до роботи з механізмами, інструментами, обладнанням, усвідомити мету роботи.

➋ Сприяти формуванню в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду.

В процесі виконання лабораторно-практичних робіт, учні переконуються, що наукові теорії відображають об’єктивну реальність, а практика є критерієм істини.

➌ Навчити учнів творчо застосовувати теоретичні знання на практиці, працювати з механізмами, обладнанням, інструментами.

➍ Розвивати в учнів пізнавальні і конструкторські здібності, спостережливість, увагу, витримку, уяву та інші якості.

В процесі підготовки і проведення лабораторно-практичної роботи, учень вивчає і складає асоціативну схему чи план її проведення, шукає шляхи виконання поставлених завдань. А це якраз ті якості, якими повинен володіти висококваліфікований спеціаліст.

➎ Систематично контролювати знання, уміння і навички учнів з окремих тем чи розділів курсу, що вивчається.

Під час проведення лабораторно-практичних робіт, учні вчаться застосовувати свої знання на практиці. Це дає змогу викладачам систематично перевіряти їхню теоретичну і практичну підготовку, оцінювати їхні знання, уміння і навички, і тим самим забезпечувати поетапну атестацію учнів протягом місяця, семестру, навчального року.

| Методична скарбничка| Читати далі|