«Усіма можливими засобами потрібно запалити в дітях гаряче прагнення до знань та учіння» — писав Ян Амос Коменський.

Ми захоплюємося нашою наукою, але як заразити молодь цим захопленням? Як заманити учнів у світ знань? Звичайний у цих випадках метод – здивувати, вразити. Проблема в тому, що людину не можна здивувати, якщо вона не знайома з тією ситуацією, у яку Ваш сюрприз вносить вирішальні зміни. Але в кожній сфері для новачка можна знайти захопливий, повчальний бік справи й подати її у формі, що викличе гострий інтерес. При цьому, одним із невід’ємних елементів будь якого уроку повинна бути мотивація навчальної діяльності учнів, адже основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати.

Мотивація – це так звані психічні явища, що стали спонукати до виконання тієї або іншої дії, учинку, що визначають активність особистості та її спрямованість на досягнення запланованого результату.

Досвід свідчить, що люди досягають більшого, ніж запланували, за умови, якщо вони самі зможуть формувати мету. У стінах класу Джаннетт Вос рекомендує проводити гру «Станція ДЧЦМЗ» - щоб зосередитися на запитанні «Для Чого Це Мені Знадобиться». Ця гра дає можливість учасникам, що сидять у парах, розказати один одному і вчителеві, що вони сподіваються одержати від цього заняття (теми), нинішнього дня чи навчального року.

Зараз за допомогою вправи «Метод-прес» Ви підготуєте захист однієї із інтерактивних технологій для здійснення мотивації навчальної діяльності.

На екрані Ви побачите підказку у вигляді правил виконання вправи «Метод-прес».
Я вважаю, що…
Тому, що…
Наприклад…
Отже…

Виграє та команда, яка на думку журі, представила найбільш дієву технологію. При оцінюванні завдання враховується його повнота виконання.

Сучасні дослідження в галузі освіти доводять, що традиційне навчання з найпоширенішими лекційними та запитальними методами не підходять більшості учням. Вони по-різному сприймають, обробляють, відтворюють, класифікують та застосовують знання. Одні відчувають глибоко, а інші осмислюють. Чутливі отримують інформацію через органи чуття, а ті, які осмислюють, підходять до всього логічним шляхом. Одні спочатку вивчають ситуацію, а потім самі пробують з’ясувати суть проблеми, а інші відразу, довго не замислюючись, починають щось робити, бо хочуть відразу випробувати на собі, засвоїти нові знання. Кожен спосіб сприйняття та засвоєння інформації має свої переваги та недоліки. Тому навчання має бути пристосованим до індивідуальних потреб різних учнів. Це вимагає від учителя різних підходів у навчанні. Від уроків, де в центрі уваги стоїть вчитель, слід переходити до уроків, де учні самі доходять висновків з допомогою вчителя. Навіть якщо говорити про класичні напрями діяльності вчителя, важливо щоб учні мали активну роль у сценарії уроку.

Ефективність уроку як педагогічного дійства, як ми згадували раніше, залежить і від учнів, від їхньої організованості, дисциплінованості. Тому важливо знати й уміти застосовувати технологію і техніку підтримання належної дисципліни й організованості вихованців на уроці.

Кожен учень — це особистість з усіма її позитивними і негативними виявами характеру, які не завжди можна передбачити. Кожен учитель знає, що частина учнів так чи інакше схильна порушувати дисципліну на уроці. І не тому, що вони розбещені. Є така педагогічна мудрість: для переважної більшості учнів характерні відхилення у поведінці, бо в них не повною мірою сформований соціальний досвід.

Педагоги знають, що в процесі уроку часто виникають ситуації, які можуть зруйнувати навіть добре сплановану режисуру уроку.

Наприклад.

Молода вчителька проводить урок «Автомобілі» у третьокурсників. Учні уважно слухають пояснення нового навчального матеріалу, записують у зошити нові теоретичні поняття, будову механізмів. І раптом Михайло К., глянувши у вікно, викрикнув: "Дивіться, дивіться, він заглох — просто жах!" Учні, які сиділи біля вікна, повернули голови й побачили, що на полігоні застряг трактор під час проведення майстрами виробничого навчання. Усі учасники їзди зібралися навкруги, і почали силоміць повертати трактор у ангар. Всі учні підійшли до вікон і з жалем дивилися на цю неприємну картину. Один з юнаків стурбовано сказав: "Хлопці, треба щось робити. Гайда усі надвір! Будемо допомагати." Розуміємо, що добре спланована вчителькою палітра уроку несподівано зруйнувалася. Куди там до будови механізмів, принципу їх дії. Треба допомогти.

Якими будуть Ваші дії у цій ситуації?

Представники команд пропонують відповіді.

Подібні випадки можуть виникати часто. І знову ж таки: не варто чекати якихось порад-рецептів. Треба розглядати кожен випадок окремо й окремо створити для нього специфічний метод чи прийом. Методи і прийоми підтримання порядку, дисципліни на уроці мають застосовуватися не без розбору, а відповідно до тих закономірностей поведінки, які встановлені для учнів. Дехто з вольових педагогів намагається сповідувати надто жорстку дисципліну. Це призводить до того, що психологічно учні витрачають свої зусилля на те, щоб утримувати себе у визначених учителем рамках, бо будь-яке відхилення тут же помічається вчителем і карається. На уроках таких учителів завжди "залізна дисципліна", але низький рівень інтелектуальної праці.

Усі правила і прийоми підтримання належного порядку на уроці мають бути спрямовані на усунення причин, які ведуть до порушення дисципліни. Звідси перша вимога: знати ці причини, їх може бути багато. Розглянемо лише деякі.

Передусім, це — слабкий, недосконалий урок. Зазвичай говорять: урок пройшов погано, тому що учні вели себе жахливо. Але може бути й навпаки: учні вели себе непристойно тому, що урок був поганий. На хорошому уроці ніколи не буває поганої дисципліни. Хороший урок сам формує належну дисципліну. Тому важливо дотримуватися правила: створюй оптимальні умови для активної розумової праці учнів, забезпечуй достатній емоційний фон уроку. Якщо кожен учень упродовж уроку зайнятий цікавою посильною працею, то питання дисципліни відпадає саме по собі.

Іноді це не вдається. Буває, що на діяльність учнів можуть впливати сторонні чинники: емоційне перевантаження на попередньому уроці (активна діяльність на уроці фізичної культури).

Наприклад: Учитель сільськогосподарських машин веде урок. І матеріал цікавий, і вчитель на достатньому дидактичному й емоційному рівні пояснює зміст навчального матеріалу, і засоби навчання використовує вдало, а все ж щось не так: учні неуважні, перемовляються між собою. В чому причина? Виявляється в тому, що напередодні уроку сільськогосподарських машин учні брали участь у спортивних змаганнях. Вони перебувають під враженнями пережитих хвилювань, їм не до цього важкого предмету. Що ж робить педагог? Він прибігає до порад відомих педагогів і припиняє свою розповідь та пропонує: "Відкрийте підручник на 43-й сторінці. Читайте зміст навчального матеріалу, в робочих зошитах складайте план прочитаного. Я на дошці запишу запитання, на які ви маєте відповісти". Учні включилися в роботу і поглядали на дошку, де були записані запитання. Через дві хвилини в класі склалася ділова обстановка. Ось таким чином конкретна інтелектуальна праця мобілізує і дисциплінує учнів.

А які будуть Ваші дії?

(Відповіді команд.)

А як часто спілкуючись із молодими колегами, можна почути скарги на постійний шум у класі, що лунає із задніх парт. Там утворилося щось подібне до гальорки. Це джерело постійної напруги. Трохи заґавився вчитель – уже не слухають, базікають, шумлять. Прикрикне – замовкають, але ненадовго. У найкращому випадку починають під партою займатись своїми справами – може їм і не варто заважати? Чим би дитя не тішилось, аби тільки не плакало? У нашій інтерпретації – не заважало іншим? Як бути?

(Відповіді команд.)

Від оптимістично-упевнених порад до повної безнадійності – усе як у житті.

Давайте виділимо основні варіанти розв’язання проблем «Що робити з гальоркою?». Увага на екран.
1.Урок має бути добре підготовлений, тоді він буде цікавий усім. Роботу на уроці будуйте таким чином, щоб були задіяні всі учні (через систему індивідуальних завдань, карток, методичних прийомів).
2. Використовуйте роботу в групах.
3. Підіть із авансцени в кінець класу, і гальорка перетвориться на партнера.
4. Викорініть гальорку як явище.
5. Маніпулюйте голосом, перейдіть на шепіт або баси.
6. Проведіть короткі естафети на швидкість.
7. Зробіть що-небудь екстраординарне.
8. І саме головне: ставтеся до учнів так, як би Ви хотіли, щоб вони ставилися до Вас. Учителя поважають, якщо він поважає учнів.

Заключна частина.

Підготувати і провести ефективний урок дуже непросто. Для цього треба і багато знати і багато вміти, дуже хотіти, відповідально ставитися до своїх учительських обов’язків, а найбільше – вийти на новий рівень педагогічного мислення. Реалізація прагнення провести завтрашній урок краще від сьогоднішнього починається з підготовки, а обґрунтованість намірів визначається її наслідками.

Я підготувала для Вас невеличкі пам’ятки «З чого починається ефективний урок» і «Чим відзначається ефективний урок». Сподіваюсь вони допоможуть Вам у професійній діяльності.

А зараз я хочу надати слово для оголошення підсумків журі.

(Журі оголошує підсумки).

Слова журі не потрібно сприймати як поразку. Ми усі віримо, що тут зібралися педагоги за покликанням.

Я бажаю Вам, розуміння кожного учня і щоб учні поважали Ваше життя. Пам’ятайте, що в будь-які часи, особливо зараз, учитель – особистість, за якою підлітки перевіряють свої життєві позиції. Щасти Вам на педагогічній ниві.

|Методична скарбничка| Попередня|