Як і до кожного виду навчальної діяльності, до лабораторно-практичних робіт ставляться певні вимоги, які умовно можна поділити на чотири етапи:
Виховні вимоги. Виховувати моральні якості, формувати естетичні смаки, забезпечувати тісний зв'язок навчання з життям, його запитами і вимогами, формувати активне відношення до нього.
Дидактичні вимоги. Забезпечувати пізнавальну активність на лабораторно-практичному занятті, раціонально поєднувати словесні, наочні і практичні методи з проблемами, роботу з підручником, рішення пізнавальних завдань. Реалізовувати вимоги єдності навчання, виховання і розвитку шляхом тісного зв'язку теорії з практикою, навчання з життям, із застосуванням знань у різних життєвих ситуаціях. Необхідно здійснювати систематичний контроль за якістю засвоєння знань, навичок і вмінь та корекцію їх навчальних зусиль. Постійне отримання зворотного зв'язку дозволяє впливати на хід навчального процесу, коригувати його. При виявленні прогалин у знаннях потрібно аналізувати їх причини і знаходити шляхи їх усунення. Привчати учнів до самостійності і самоконтролю в процесі самостійної пізнавальної діяльності. Постійне залучення учнів до активної пізнавальної діяльності і виконання практичних завдань на уроці сприяє закріпленню знань, навичок і вмінь.
Психологічні вимоги. Викладач контролює точність, ретельність і своєчасність виконання учнями кожної вимоги. Воля і характер викладача виявляються на уроці у всій його діяльності. Особливо цінується учнями вимогливість педагога в поєднанні зі справедливістю і доброзичливістю, повагою і педагогічним тактом. Керівник навчального процесу повинен відрізнятися самовладанням і самоконтролем, щоб долати негативний психічний стан на занятті - невпевненість, скутість або, навпаки, зайву самовпевненість, грайливість, підвищену збудливість. Психологічно дуже важливо створювати для учнів такі умови, в яких немає місця неспокою, тривозі за можливі невдачі експериментувати. В лабораторії завжди повинен діяти здоровий стимул, підтримуваний керівником занять, який безперервно спрямовує учнів на пошуки найкращих способів виконання поставленого завдання. Учня завжди повинна супроводжувати впевненість в успішному виконанні роботи, підкріплювана його власною ініціативою, бажанням творчо працювати, винахідливістю і кмітливістю в поєднанні з хорошою попередньою теоретичною підготовкою.
Гігієнічні вимоги. Дотримання температурного режиму, належних норм освітлення. Слід уникати одноманітності в роботі, монотонності викладу, чергувати слухання навчальної інформації з виконанням практичних робіт. Зміна видів роботи приносить відпочинок, дозволяє включати в пізнавальну діяльність різні органи чуття.
Кількість годин передбачених на лабораторно-практичні роботи з окремої дисципліни визначено навчальним планом, але вона може бути змінена викладачем. Він може замінювати тематику окремих робіт на рівноцінні з огляду на стан матеріальної бази, але без зменшення тієї кількості годин, що передбачена програмою.
Перелік тем лабораторно-практичних робіт визначається робочою навчальною програмою дисципліни.
Зміст занять повинен бути спланований з такого розрахунку, щоб за відведений час вони могли бути виконані якісно більшістю учнів.
Лабораторно-практична робота як педагогічне явище складається з багатьох етапів, які певним чином зв’язані й взаємодіють у певній послідовності.
Від того, як вона буде організована, які засоби і методи будуть використані викладачем при її проведенні, залежить компетентність, професійність, конкурентоспроможність майбутніх фахівців.
Сьогодні разом із вами ми спробуємо сконструювати єдину модель ідеально спланованого лабораторно-практичного заняття.
Здійснимо ми це за допомогою вправи «Спільний проект».
Ваше завдання: скласти у правильній послідовності етапи, з яких складається лабораторно-практичне заняття, користуючись невеличкою підказкою із ваших конвертів. (Відповіді зачитуються по черзі. )
Пропоную зупинитися детальніше на кожному з них:
1. Попередня підготовка до лабораторно-практичної роботи.
Полягає у вивченні учнями теоретичного матеріалу у відведений для самостійної роботи час, ознайомлення з інструктивними матеріалами з метою усвідомлення завдань лабораторно-практичної роботи, техніки безпеки при роботі з механізмами, обладнанням та інструментами.
2. Консультування учнів викладачами.
Проводиться з метою надання інформації, необхідної для самостійного виконання запропонованих викладачем завдань, ознайомлення з правилами техніки безпеки при роботі в лабораторії.
3. Організаційний момент.
Проводиться для перевірки присутності учнів та готовності їх до занять.
4. Попередній контроль.
Визначення рівня знань учнів з досліджуваної теми підготовки учнів до виконання конкретної роботи (отримання так званого «допуску до роботи»).
5. Інструктаж учителя щодо виконання учнями певних дій.
Більш якісному проведенню лабораторно-практичного заняття сприяє методично правильний інструктаж – короткі, лаконічні й чіткі вказівки щодо виконання тих чи інших дій. Він, як правило, передує проведенню робіт.
Дидактична цінність інструктажу полягає в тому, що він забезпечує підготовку учнів до навчальної та іншої діяльності за допомогою практичного показу послідовності її виконання, пояснення змісту й умов оптимально вдалого здійснення. Правильний з методичного погляду інструктаж ефективно поєднує теоретичні знання учнів з діями, які вони виконуватимуть під час запланованих лабораторно-практичних робіт. Зв'язуючи теоретичні знання з практичними навичками та вмінням, він формує в свідомості учнів модель дій, яку вони повинні виконати. Це не тільки запобігає виникненню помилкових варіантів мислення, але передусім забезпечує правильне зорове уявлення про порядок реалізації визначених дій.
Конкретний зміст інструктажу та його особливості визначаються дидактичною метою, методичним задумом, специфікою навчального предмету, навчальною базою, рівнем підготовленості учнів, педагогічною майстерністю викладача. Кожний учасник інструктажу повинен знати мету, завдання і порядок заняття та послідовність виконання власних дій. Місце проведення інструктажу має відповідати тому місцю, де проводитиметься запланований захід.
Для забезпечення ефективності інструктажу
необхідно:
⏤ чітко й докладно визначити предмет, мету і послідовність спостереження;
⏤ зосередити увагу суб'єктів учіння на суттєвих елементах дій певного механізму або власних дій;
⏤ забезпечити сприятливі умови для спостереження;
⏤ забезпечити такий темп пояснення, який відповідає послідовності показу основних дій;
⏤ створити умови для практичного ознайомлення учасників інструктажу з відповідними механізмами, системами та агрегатами.
6. Самостійне виконання учнями завдань відповідно до окресленої навчальною програмою тематики.
7. Опрацювання, узагальнення отриманих результатів лабораторно-практичних робіт і оформлення індивідуального звіту.
8. Контроль і оцінювання викладачами результатів роботи учнів.
Даний етап має важливе значення, адже оцінка виконує мотиваційну, контролюючу і коригуючи функції.
При оцінюванні лабораторно-практичних робіт приділяється
увага наступним критеріям:
⏤ уміння учнів застосовувати теоретичні знання при виконанні практичних завдань, користуватись обладнанням, приладами, інструментами;
⏤ здійснювати проміжні записи, аналізувати та узагальнювати їх, робити висновки;
⏤ уміння учнів зосередитись на сутності завдання, розібратись у порядку виконання роботи, підтримка дисципліни та порядку, техніки безпеки;
⏤ уміння фіксувати результати виконаної роботи, підтримка працездатності.
Педагогічні працівники нашого навчального закладу постійно працюють над підвищенням рівня ефективності проведення лабораторно-практичних занять. Для цього нами:
▣ розроблені збірники інструкційно-технологічних карт із усіх навчальних предметів, у яких кожна робота супроводжується методичними вказівками,
відповідно до конкретно поставлених завдань;
▣ розроблені завдання для контролю за підготовкою учнів до лабораторно-практичних робіт;
▣ методика проведення лабораторно-практичних занять підпорядкована провідним дидактичним цілям, з відповідними установками для учнів.
▣ під час проведення даного виду занять використовуються завдання побудовані на проблемній основі;
▣ застосовується диференційований підхід до учнів при виконанні лабораторно-практичних робіт.
Адже в цьому випадку можлива система багатоваріантних завдань з правом вибору учнем рівня складності завдання і відповідної оцінки
за його правильне виконання. Для виконання лабораторно-практичних робіт різного рівня складності є можливість об’єднувати учнів в гомогенні
групи з урахуванням рівня їх підготовки (високий, середній, низький). Індивідуалізуючи завдання, викладач окреслює рівень знань та умінь, який
відповідає завданням професійно-технічної освіти, і забезпечує безперервне його підвищення для кожної групи. При цьому заняття організовуються таким
чином, щоб кожен учень (сильний, середній, слабкий) відчував підвищення рівня своєї підготовки.
▣ враховується можливість підбору завдань для учнів, що працюють у більш швидкому темпі.
IV-й етап. Підбиття підсумків заняття (коротке повідомлення про вирішення основних завдань семінару, рефлексія).
Таким чином лабораторно-практична робота є однією з важливих ланок на шляху здобуття знань, умінь і навичок учнями, необхідних у сфері виробництва.
На теоретичних заняттях і в процесі самостійної навчальної роботи учні дістають відповідні теоретичні знання з науки, яку вони вивчають. Але ці знання необхідно осмислити з точки зору практики і знайти їм застосування.
Практика є важливою ланкою на шляху пізнання світу. Лабораторно-практичні роботи під час навчання учнів виступають наче репетицією тієї складної роботи, яку будуть виконувати молоді спеціалісти після закінчення навчального закладу.
Рефлексія (проводиться методом «Справа в капелюсі».)
«Справа в капелюсі»
Методика проведення:
Серед роздаткового матеріалу кожного присутнього на семінарі є смайлик. Викладач пускає по ряду капелюх. Кожен учасник має право поставити у нього свого смайлика, або ж ні. При цьому обов’язкове обґрунтування своїх дій. Позитивне оцінювання проведеного заняття вважатиметься задовільним, якщо у капелюсі буде більше як 50 % смайликів.
| Попередня| Методична скарбничка|